Чим ближче кінець шкільного робочого тижня, тим важче вчителю утримуватись на поверхні й не захлинутись у водоверті буднів. Усі знають, що прямим обов'язком учителя є постійна турбота й підтримка своїх учнів, але не менш важливо навчитися піклуватися про себе і своє здоров'я.

Професор психології Гейл Кінман на сторінках Гардіан акцентує увагу на трьох порадах учителям на кожний день протягом п'яти днів робочого тижня, спрямованих на зняття стресу та підтримку свого розумового, тілесного й душевного здоров'я.

Безсоння заважає вам ночами спати? Невролог Джуді Уілліс пояснює, чому це шкідливо, та пропонує свої поради як легко заснути.

Якщо ви страждаєте ночами безсонням, то вам зрозумілий вираз «клювати носом», і, найімовірніше, ви не раз були в подібній ситуації. Таке часто відбувається наступного дня після поганого нічного сну. Під час чергової тривалої наради, ви щосили прагнете тримати очі відкритими, підтримуючи голову рукою. Єдине бажання, що вас опановує, – якнайшвидше прийняти горизонтальне положення.

Час роботи вчителів виходить далеко за загальноприйняті у школах рамки «з восьмої ранку до третьої дня», доки діти знаходяться у школі. Учителі витрачають дуже багато часу на різного роду наради, перевірку домашніх завдань, підготовку до уроків наступного дня, що значно підвищує рівень тривожності.

Успішні вчителі в перебігу робочого дня, як жонглери, вимушені балансувати дюжиною м'ячів у повітрі і не у змозі розслабитись увечері. Їх тримає в напрузі необхідність підготувати або вивчити купу документів, не відпускають спогади минулого дня, у тому числі про учнів, які щось не зрозуміли, невлучно відповідали й так далі. А це створює стійкі та часом непереборні бар'єри для міцного і спокійного сну. Додайте до цього стреси, пов'язані з учительською зарплатою, реальні та потенційні загрози зниження доходів, а іноді й можливість зовсім утратити робоче місце, і... у вас сформується стійке безсоння з масою вкрай небажаних наслідків.

Якщо учні ніколи не працювали в малих групах, молена організувати спочатку нари. Коли вони навчаться працювати в парах, можна переходити до роботи в групі, яка складається із трьох! учнів.

Коли вчитель переконається, що ця група здатна функціонувати самостійно, можна поступово збільшувати кількість учнів до п’яти. Мала група складається не більше ніж із п’ятьох учасників.